Пульпіт

Пульпіт - це гостре або хронічне запалення внутрішньої тканини зуба, яку в побуті називають нервом. Всередині твердої емалі та дентину розташована м'яка пульпа, насичена судинами і нервовими закінченнями. Коли в цю закриту камеру потрапляє інфекція, розвивається набряк. Через відсутність вільного простору набрякла тканина сильно тисне на нерви, що викликає виснажливий біль.

Що таке пульпа і чому вона запалюється

Пульпа відповідає за живлення зуба, його зволоження та чутливість. Вона заповнює пульпову камеру в коронковій частині та звужується у кореневих каналах. Будь-яке пошкодження захисного бар'єра з емалі та дентину відкриває мікробам шлях усередину зуба.

Основні причини пульпіту

Найчастіше запалення пульпи виникає через занедбаний карієс. Руйнування зуба поступово доходить до глибоких шарів дентину, і бактерії проникають у пульпову камеру.

Інші причини патології:

• Вторинний карієс під старою або неякісною пломбою.
• Травми зуба, відколи та глибокі тріщини коронки.
• Препарування зуба під коронку без належного водяного охолодження.
• Занадто глибокі пломби та агресивна обробка каріозної порожнини.
• Проникнення інфекції через глибокі пародонтальні кишені при хворобах ясен, так званий ретроградний пульпіт.

Форми та види пульпіту

У міжнародній практиці за класифікацією Американської асоціації ендодонтистів виділяють кілька основних станів пульпи. Серед них зворотний пульпіт, симптоматичний незворотний, безсимптомний незворотний та некроз пульпи. В українській стоматологічній практиці також часто використовують поділ на гострий і хронічний пульпіт. Хронічний процес за цією системою буває фіброзним, гангренозним або гіпертрофічним.

Зворотний та незворотний пульпіт

При зворотному пульпіті запалення зачіпає лише верхній шар тканини. Якщо вчасно прибрати подразник, пульпа повністю відновлюється та повертається до норми. При незворотному пульпіті запалення зайшло надто далеко: навіть після видалення карієсу пульпа сама вже не відновиться, і зберегти її повністю, як правило, неможливо.

Некроз пульпи

Це стан, коли запалена тканина зуба повністю відмирає. Зуб втрачає чутливість і більше не реагує на температурні подразники. Зникнення болю на цій стадії оманливе, адже це не означає одужання. Інфекція виходить за межі кореня та поширюється у кісткову тканину щелепи.

Симптоми та особливості болю

Головна ознака пульпіту - характерний біль, який суттєво відрізняється від звичайного каріозного болю. При зворотному пульпіті виникає коротка реакція на холодне, гаряче або солодке. Цей біль минає за кілька секунд після усунення подразника. Спонтанного болю при цій формі не буває.

При незворотному пульпіті біль стає тривалим та виснажливим. Він виникає сам собою, без будь-якого зовнішнього впливу, і часто посилюється вночі у положенні лежачи. Після контакту з холодним зуб болить ще довго. На пізніх стадіях гаряче посилює біль, а ковток холодної води іноді тимчасово полегшує стан.

Характерною рисою гострого пульпіту є іррадіація. Біль може віддавати у вухо, скроню або на протилежну щелепу. Через це пацієнт не завжди може точно показати хворий зуб. Безсимптомний незворотний пульпіт протікає взагалі без болю, незважаючи на глибоку каріозну порожнину та руйнування тканин.

Діагностика захворювання

Щоб поставити точний діагноз, стоматолог розпитує про характер болю, його тривалість та умови виникнення.

Для діагностики застосовують такі методи:

• Холодовий тест для визначення реакції пульпи на температурний подразник.
• Перкусія, постукування по зубу для визначення поширення запалення на зв'язковий апарат.
• Електроодонтодіагностика для оцінки порогу чутливості нервових волокон.
• Рентгенографія для виявлення глибини ураження та стану тканин біля верхівки кореня.
• Конусно-променева комп'ютерна томографія при складній анатомії кореневої системи.

Методи лікування пульпіту

Вибір методу лікування залежить від форми захворювання та стану тканин.

Збереження пульпи

Зворотний пульпіт дозволяє зберегти нерв живим. Лікар повністю прибирає карієс, обробляє порожнину, накладає лікувальну прокладку та закриває зуб пломбою. Пульпа відновлює свої функції.

Лікування кореневих каналів

Незворотний пульпіт вимагає ендодонтичного лікування. Процедура передбачає повне видалення пульпи, механічну та медикаментозну обробку кореневих каналів та їх герметичне пломбування. Надалі виконується реставрація зуба пломбою або коронкою.

У частині випадків, особливо в молодих пацієнтів і в зубах із незавершеним формуванням кореня, застосовують вітальну пульпотомію. Лікар видаляє лише запалену частину пульпи, а здорову, що залишилась, покриває кальцій-силікатним матеріалом, наприклад MTA. Лікування проводять під місцевою анестезією, зуб ізолюють кофердамом (тонкою гумовою хусткою), щоб у канали не потрапила слина.

Знеболення та прийом антибіотиків

До візиту до лікаря можна приймати безрецептурні знеболювальні засоби за інструкцією. Знеболювальні препарати не лікують пульпіт, тому біль неодмінно повернеться.

Не прикладайте до зуба аспірин, часник чи спирт: вони обпікають ясна і слизову, а біль не знімають. Не грійте щоку, тепло посилює запалення і набряк.

За даними Кокранівського огляду, антибіотики не зменшують біль при незворотному пульпіті. Без ознак поширення інфекції в навколишні тканини їх не призначають.

Можливі ускладнення

Без вчасного лікування виникають ускладнення:

• Некроз пульпи та поширення інфекції за верхівку кореня.
• Апікальний періодонтит, запалення кістки довкола кореня.
• Утворення гранульоми або кісти біля верхівки кореня.
• Абсцес та розповсюдження гнійного процесу в м'які тканини.
• Повна втрата зуба через його руйнування.

Профілактика

Щоб уникнути пульпіту, слід вчасно лікувати карієс на ранніх стадіях. Треба систематично контролювати стан старих пломб. При заняттях травмонебезпечним спортом рекомендується захищати зуби капою. Людям із бруксизмом виготовляють нічні капи, які зменшують ризик тріщин.

Коли звертатися до стоматолога

Звертатися до лікаря варто при будь-якому болю або чутливості зуба. Не чекайте нічних нападів болю.

Терміновий візит необхідний у таких випадках:

• Сильний біль, який не знімається звичайними таблетками.
• Поява набряку ясен або щоки.
• Підвищення температури тіла.
• Поява гнійних виділень біля зуба.