Періодонтит

Періодонтит - це запалення тканин, які оточують верхівку кореня зуба і утримують його в кістковій лунці щелепи. Найчастіше захворювання виникає через інфекцію, що потрапляє з інфікованого кореневого каналу в кістку. Без вчасної допомоги запальний процес руйнує кісткову тканину навколо зуба та створює загрозу його втрати.

Чим періодонтит відрізняється від пародонтиту

Плутанина між цими термінами трапляється часто через схожу назву, але це два абсолютно різних захворювання. Періодонтит локалізується біля верхівки кореня конкретного зуба, де інфекція зсередини каналу виходить у кісткову тканину. Пародонтит починається з ясенного краю і вражає ясна, зв'язки та кістку навколо одного чи багатьох зубів. При пародонтиті зуби розхитуються через руйнування опорного апарату зовні, а при періодонтиті проблема всередині конкретного зуба.

Що таке періодонт і як виникає захворювання

Періодонт - це міцна сполучна тканина, своєрідна зв'язка між коренем зуба та кістковою лункою щелепи. Ця тканина амортизує жувальне навантаження та утримує зуб на місці. Коли м'які тканини всередині зуба, які називають пульпою, відмирають через глибокий карієс чи травму, бактерії вільно розмножуються всередині кореневого каналу. Через верхівковий отвір кореня мікроорганізми та токсини потрапляють у періодонт і кістку. У відповідь імунітет запускає запальну реакцію навколо верхівки зуба.

Причини розвитку періодонтиту

Основне джерело інфекції в періодонті - занедбані хвороби самого зуба. Бактерії потрапляють до верхівки кореня різними шляхами:

• невилікуваний карієс та його ускладнення у вигляді пульпіту чи некрозу пульпи
• недостатньо якісно запломбовані кореневі канали під час попереднього лікування
• травма зуба: удар або постійне перевантаження, наприклад через завищену пломбу чи коронку
• подразнення препаратами або виведення пломбувального матеріалу за верхівку кореня
• поширення інфекції з глибокої пародонтальної кишені при супутніх хворобах ясен

Форми захворювання: від гострого болю до кісти

У вітчизняній стоматологічній практиці захворювання поділяють за характером перебігу. Гострий періодонтит буває серозним та гнійним. При серозній формі в тканинах накопичується рідина, а при гнійній утворюється вогнище з гнійним вмістом. Хронічна форма поділяється на фіброзну, гранулюючу та гранулематозну. Гранулематозна форма супроводжується утворенням гранульоми, яка з часом може перетворитися на радикулярну кісту, тобто порожнину з оболонкою та вмістом.

За класифікацією Американської асоціації ендодонтистів виділяють симптоматичний і безсимптомний апікальний періодонтит, а також гострий і хронічний апікальний абсцес. Хронічний перебіг триває місяцями без вираженого болю і часто виявляється випадково на знімках.

Симптоми гострої та хронічної форми

Ознаки хвороби залежать від того, наскільки активно розвивається запалення. Гострий процес супроводжується чіткими проявами:

• виражений біль під час накушування на причинний зуб чи доторкання до нього
• відчуття, що зуб вищий за інші та заважає змикати щелепи
• пульсуючий біль, що посилюється від теплого
• набряк ясен, щоки або губи в ділянці хворого зуба
• збільшені та болючі підщелепні лімфатичні вузли
• підвищення температури тіла при гнійній формі

Хронічний періодонтит перебігає приховано. Пацієнт відчуває незначний дискомфорт при жуванні твердої їжі. Іноді на яснах з'являється нориця, тобто маленький отвір з виділенням гною. Коронка зуба може змінити колір і потемніти. Загострення хронічного стану виникає після переохолодження чи застуди, супроводжуючись симптомами гострої форми.

Діагностика захворювання

Діагностика починається з опитування та візуального огляду ротової порожнини. Лікар проводить перкусію, тобто постукування по зубу, що викликає біль при запаленні періодонту. Також застосовують пальпацію ясен у ділянці проекції кореня. Тести на чутливість показують відсутність реакції, оскільки пульпа в зубі вже загинула.

Основним інструментом підтвердження діагнозу є прицільний рентгенівський знімок. Він показує ділянку розсмоктування кісткової тканини біля верхівки кореня. У складних випадках і при плануванні повторного лікування каналів лікар призначає конусно-променеву комп'ютерну томографію. Вона дозволяє детально роздивитися анатомію каналів у трьох вимірах.

Методи лікування періодонтиту

Головне завдання - усунути джерело інфекції всередині кореневої системи. Основний метод - ендодонтичне лікування. Лікар розкриває порожнину зуба, очищає та дезінфікує кореневі канали, після чого проводить їх пломбування та виконує герметичну реставрацію зуба. Вогнище в кістці після видалення інфекції загоюється поступово, контрольний рентген призначають через кілька місяців і до року.

Якщо канали вже лікували раніше, проводять повторне ендодонтичне лікування. Коли прочистити канал через його непрохідність неможливо, застосовують хірургічний метод, такий як резекція верхівки кореня. Під час цієї операції хірург видаляє інфіковану верхівку кореня разом із гранульомою чи кістою. Видалення зуба виконують лише тоді, коли зуб неможливо відновити. При гнійному абсцесі роблять розтин і дренування, щоб гній мав відтік.

Чи потрібні антибіотики при лікуванні

Антибіотики не замінюють лікування кореневого каналу, оскільки вони не здатні знищити інфекцію всередині відмерлої пульпи. Вони є лише допоміжним засобом. Стоматолог призначає антибіотики при поширенні інфекції за межі зуба, якщо спостерігається набряк, що наростає, підвищення температури тіла, загальне погіршення стану або якщо у пацієнта ослаблений імунітет.

Ускладнення та невідкладні стани

Без лікування інфекція поширюється на навколишні тканини. Серед ускладнень трапляються абсцес, утворення кісти та руйнування кістки щелепи. Запалення зубів верхньої щелепи може спричинити одонтогенний гайморит.

Небезпечними ускладненнями є флегмона обличчя і шиї. Набряк, що швидко поширюється, утруднене ковтання чи дихання, а також неможливість відкрити рот - це невідкладний стан. За наявності таких симптомів потрібна негайна допомога швидкої або звернення до щелепно-лицевого хірурга.

Профілактика захворювання

Щоб зберегти здоров'я періодонту, треба уважно ставитися до стану зубів. Профілактика включає такі кроки:

• вчасне лікування карієсу та пульпіту
• якісне лікування каналів із рентген-контролем
• захист зубів від механічних травм
• дотримання термінів і своєчасна заміна тимчасових пломб на постійні

Коли звертатися до стоматолога

Консультація лікаря потрібна при появі будь-якого дискомфорту під час накушування, потемнінні зуба або виявленні нориці на яснах. Навіть якщо біль зник сам, це свідчить лише про перехід захворювання у хронічну форму.

Терміново відвідати клініку необхідно при гострому пульсуючому болю, набряку обличчя чи ясен, піднятті температури. Вчасна допомога дозволяє зберегти власний зуб і запобігти важким ускладненням.