Карієс

Карієс - це руйнування твердих тканин зуба кислотами, які виробляють бактерії зубного нальоту (зокрема Streptococcus mutans), коли розщеплюють цукри з їжі. За звітом ВООЗ 2022 року, нелікований карієс постійних зубів - найпоширеніший стан здоров'я у світі, а хвороби ротової порожнини мають майже 3,5 мільярда людей. Без лікування розчинення мінералів іде глибше за поверхневий шар, і в зубі утворюється порожнина.

Що відбувається із зубом під час розвитку карієсу

На поверхні зубів постійно формується м'яка біоплівка, яка складається з мікроорганізмів та залишків їжі. Коли людина споживає страви або напої з вільними цукрами, бактерії починають активне розщеплення цих вуглеводів з утворенням органічних кислот. У цей момент рівень кислотності (pH) безпосередньо на поверхні емалі падає нижче критичної позначки 5,5.

Під дією кислотного середовища починається вимивання основних мінеральних компонентів емалі, таких як кальцій та фосфор. Цей процес називають демінералізацією. У нормі організм захищається слиною: вона нейтралізує кислоту та поступово повертає мінерали назад у тверді тканини під час ремінералізації. Якщо ж демінералізація відбувається частіше та інтенсивніше, ніж відновлення, емаль утрачає щільність, стає пористою і з часом починає руйнуватися.

Причини виникнення та фактори ризику

Карієс з'являється там, де емаль частіше втрачає мінерали, ніж встигає їх повернути. Імовірність цього підвищують:

• Часте споживання вільних цукрів, солодких напоїв та постійні перекуси протягом дня.
• Недостатня щоденна гігієна ротової порожнини та відсутність догляду за міжзубними проміжками.
• Дефіцит фтору в питній воді та засобах щоденного догляду.
• Зниження виділення слини через вживання певних лікарських препаратів, системні хвороби або звичку дихати ротом.
• Наявність брекетів, незнімних ортодонтичних чи ортопедичних конструкцій, які ускладнюють якісне видалення нальоту.
• Оголення коренів зубів у старшому віці та погано припасовані краї раніше встановлених пломб.

Стадії розвитку карієсу

Карієс розвивається поступово. На самому початку ураження ще зворотне, і його можна зупинити без бормашини.

Перша стадія виглядає як біла крейдяна пляма. Це осередкова демінералізація, коли поверхневий шар емалі ще збережений, але під ним уже розпочалася втрата мінералів. Якщо не вжити заходів, виникає поверхневий карієс, при якому руйнування поширюється у межах емалевого шару.

Середній карієс діагностують тоді, коли руйнівний процес переходить через межу емалі та досягає дентину. Оскільки дентин містить менше мінеральних речовин і є м'якшим, патологічний процес у ньому поширюється набагато швидше. Глибокий карієс означає, що руйнування тканин підійшло дуже близько до пульпи, де розміщений судинно-нервовий пучок.

Окрім стадій за глибиною, виділяють специфічні різновиди ураження за локалізацією. Пришийковий карієс розміщується у зоні біля десни, контактний карієс виникає між сусідніми зубами, а карієс кореня розвивається на оголених кореневих поверхнях. Окремо виділяють вторинний карієс, що з'являється під раніше встановленими пломбами.

Симптоми захворювання

Клінічні прояви карієсу залежать від глибини ураження тканин. Початкові стадії у більшості випадків проходять повністю безболісно і залишаються непоміченими для пацієнта.

Основними ознаками розвитку карієсу є:

• Поява світлої крейдяної або темної плями та пігментації на поверхні зуба.
• Підвищена чутливість до солодкого, холодного або гарячого.
• Короткочасний біль, який зникає одразу після припинення дії подразника.
• Застрягання залишків їжі між зубами або відчуття гострих країв емалі язиком.
• Поява видимого дефекту, отвору чи порожнини у зубі.
• Неприємний запах із рота через накопичення бактеріального нальоту в порожнині.

Діагностика карієсу

Огляд проводять на зубі, висушеному струменем повітря: початкова біла пляма добре помітна лише на сухій емалі. Зондом лікар працює без тиску, щоб не проколоти ослаблену емаль.

Карієс між зубами часто видно лише на прицільних знімках у прикус (bitewing). Додатково використовують трансілюмінацію, тобто просвічування зуба яскравим світлом, і лазерну флуоресценцію. Стадії ураження стоматологи описують за міжнародною системою ICDAS.

Методи лікування залежно від стадії

Лікування залежить від глибини ураження. Сучасний підхід мінімально інвазивний: зберегти якомога більше здорових тканин зуба.

На стадії білої плями утворення порожнини ще не відбулося, тому застосовують ремінералізуючу терапію. Лікар наносить на поверхню емалі спеціальний фторлак або призначає пасти з підвищеним вмістом фтору. Також використовують герметизацію фісур або метод інфільтрації смолою, який дозволяє зупинити карієс на контактних поверхнях без видалення тканин.

Коли в зубі вже є порожнина, ремінералізація не допоможе. У таких випадках стоматолог видаляє уражені ділянки та пломбує дефект за допомогою композитних матеріалів або склоіономерного цементу. При глибокому карієсі тканини видаляють максимально щадно, щоб запобігти випадковому розкриттю пульпи, після чого накладають лікувальну прокладку для захисту нерва.

Карієс у дітей

Карієс молочних зубів вимагає обов'язкового лікування, оскільки він викликає біль, поширює інфекцію та може зашкодити зачатку постійного зуба. Рання втрата тимчасових зубів може призвести до порушення прикусу.

Ранній дитячий карієс пов'язаний із соками, солодкими напоями та нічним годуванням із пляшечки солодкими рідинами. Зубну пасту з фтором застосовують від появи першого зуба. Для дітей до трьох років її кількість на щітці дорівнює розміру рисового зернятка, від трьох до шести років - з горошину.

Ускладнення карієсу

Без лікування руйнівний процес поширюється углиб зуба. Проникаючи у внутрішні тканини, бактерії спричиняють пульпіт, тобто запалення нерва. Якщо інфекція виходить за межі кореня, виникає періодонтит.

Запущене запалення призводить до утворення абсцесу. У складних випадках єдиним способом зупинити поширення інфекції стає видалення зуба.

Профілактика захворювання

Запобігти руйнуванню емалі допомагають щоденний догляд та контроль раціону.

Основні заходи профілактики:

• Чищення зубів двічі на день пастою з вмістом фтору від 1000 до 1500 ppm для дорослих, після чого піну лише спльовують, а не змивають водою.
• Регулярне очищення міжзубних проміжків.
• Зменшення споживання вільних цукрів до менше ніж 10% добової енергії, бажано до менше ніж 5%.
• Герметизація фісур у дітей.
• Регулярні огляди, частота яких залежить від індивідуального ризику.

Коли йти до стоматолога

Плановий огляд необхідний для виявлення карієсу на початкових стадіях. Навідатися до лікаря слід при появі чутливості до солодкого чи холодного, застряганні їжі або зміні кольору емалі.

Негайна допомога потрібна при сильному болю, появі набряку ясен чи обличчя, а також при симптомах абсцесу.